Міжнародні й чеські організації, які опікуються мігрантами, а серед них і така авторитетна як International Organization of Migration (IOM), знають сотні випадків, коли заробітчанин. відпрацювавши певний термін, не отримав ані крони. «Довести, що його ошукано, – каже один з керівників ІОМ Ян Шрот, – було неможливо, оскільки скаржник не мав, як правило, потрібних документів». Завдяки змінам у законі про чужинців, позиція іноземного робітника – навіть коли він нелегал – стає більш виграшною. Тепер саме роботодавець муситиме доводити, що той чи той українець або румун в нього не працював.

Штрафи за нелегальне використання робочої сили закон передбачав і раніше, але оновлений варіант запроваджує й більш суворі заходи. Підприємство, де іноземці працюють «на чорно», позбавлятиметься дотацій та іншої фінансової підтримки, не допускатиметься до конкурсів на те чи те державне замовлення, а крім того, повертатиме ті гроші, які дістало з державної скарбниці протягом останнього року.

На думку заступника голови «Української ініціативи в ЧР» Богдана Райчинця, чеське законодавство, коли йдеться про заробітчан з «третіх країн», виглядає цілком по-європейськи. «Але, – каже він, – усе залежить від того, як практично виконуватиметься той закон». На цей аспект звертає увагу і Ян Шрот з ІОМ, який вважає, що перевірки з боку поліції мають чітко поділятися на побутові і робочі.