Неділя, 22.10.2017, 20:53
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » Статті » Мої статті

Польща в Європейському Союзі: баланс п’яти років

Першого травня виповнилось 5 років відколи Польща вступила до Європейського Союзу. Тоді говорилось, що країна не увійшла, а повернулась до європейської родини.

Сьогодні нема поляка, який би не відчув реальної користі для себе від членства країни в Європейському Союзі. То ж не дивно, що Польща належить до числа країн найбільших євроентузіастів.

За інформацією польського Управління Комітету Європейської Інтеграції, протягом п’яти років членства в ЄС, країна отримала від Євроспільноти 30 млрд. євро, а внесла до спільного бюджету 16 млрд. євро. За гроші ЄС в основному було дофінансовано будівництво автошляхів, мостів, шкіл, бібліотек, стадіонів, закладів культури. Європейські кошти допомагали у діяльності різноманітних фірм – від великих до найменших.

З бюджету ЄС протягом 2007-2013 років Польща може отримати 67,3 млрд. євро, що допоможе подолати економічну кризу. На даний час основною проблемою фахівці називають лише те, що країна не встигає освоювати призначені для неї кошти.

Числа говорять самі за себе – п’ять років Польщі в Європейському Союзі це період економічних успіхів. ВВП – показник багатства країни, з 2004 року зріс на третину, а безробіття знизилось з 19% у 2004 до 9% у нинішньому році, частково завдяки відкриттю для Польщі ринків праці інших країн ЄС. З членством у ЄС співпало циклічне пожвавлення економіки у 2005-2008 роках.

Польська економіка швидко європеїзується – виготовляються товари для інших країн та купуються імпортні. Від вступу країни до ЄС, завдяки відміні торговельних бар’єрів між Польщею та країнами Спільноти експорт та імпорт подвоїлись, а обороти закордонної торгівлі зросли зі 136 до 259 млрд. євро. Якщо у 2003 році на ринок ЄС надходило майже дві третини експорту польських продуктів харчування, то у 2007 році – уже понад 80%.

У загальноєвропейському розподілі праці Польщі наразі припадає посередня ніша виробництва, але поступово країна перебирає прибуткові галузі - прикладом може бути нещодавнє перенесення заводу Dell з Ірландії до Польщі.

Разом з економічною інтеграцією, реальністю стає більша залежність від міжнародних криз, але й тут членство в ЄС принесло більше користі, ніж загроз, принаймні наразі. Відсутність спільної валюти виявилась недоліком, але сама приналежність до спільного економічного блоку та перспектива переходу на європейську валюту вберегла Польщу перед важкими перетурбаціями, які зараз переживають Україна чи Росія, що функціонують на світових ринках на власний ризик.

Серед позитивів також зростання безпосередніх закордонних інвестицій. Рекордним у цій сфері був 2007 рік, коли в польську економіку було інвестовано 16,6 млрд. євро.

П’ять років тому більшість побоювань поляків стосувались цін – що все подорожчає, бо ціни на спільному ринку повинні вирівнятись. Проте, ціни якщо й зросли, то не надто. Невдовзі після вступу з’ясувалось, що інфляційний імпульс настав, проте був поміркованим. Польські виробники сільськогосподарської продукції швидко знайшли своє місце в Європі, відкривши для себе нові можливості. Завойовували вони ринки в основному курятиною, молокопродуктами, овочами та фруктами, пекарськими виробами, досягаючи у цій сфері перевагу експорту над імпортом. Минулого року надходження з експорту сільськогосподарських продуктів принесли 11,3 млрд. євро прибутку, що на 12,1% більше, ніж у 2007 році.

Як і всі країни «нової Європи» Польща захопилась можливостями, які відкрились перед нею, особливо у сфері споживання. Масово купувались імпортні товари, про які поляки десятиліттями могли лише мріяти. Підприємці, спостерігаючи за новими можливостями почали інвестувати у машини та устаткування. Розвинувся будівельний бум, що також спричинив потреби закупівлі імпортних товарів. Успішно зростаючий експорт і напливаючі до Польщі кошти донорських структур та закордонних інвесторів зберегли економічну стабільність.

У звіті Управління Комітету Європейської Інтеграції підкреслюється, що членство Польщі в Євроспільності суттєво вплинуло на захист прав споживачів – минулого року на підприємців, які порушували інтереси споживачів накладено різного роду штрафів на суму понад 25 млн. злотих – майже вдвічі більше, ніж перед вступом Польщі до ЄС.

Найбільшими опонентами вступу Польщі до ЄС були селяни – практично 70% висловлювались проти. Це було спричинене перш за все рядом міфів та побоювань, які тоді поширювали популістські політичні сили. Селян лякали, що їхня продукція не буде конкурентноздатною, а відтак вони одразу збанкрутують, що «прийдуть німці і скуплять усю землю» та й консервативна природна даної категорії населення давалась у знаки. Пройшло лише 5 років, і ситуація змінилась діаметрально протилежно – нині понад 70% селян палкі прихильники ЄС. Чому село найбільше переконалось у користі від членства в ЄС? Практично одразу зросли ціни на продукти харчування з огляду на попит у країнах Євроспільноти. Проте, найбільше переконали селян «хрусткі» аргументи. У 2008 році середній прибуток особи, яка працює в сільському господарстві у Польщі був вищим на 90% від рівня 2000 року. Основним джерелом грошей з ЄС є єдина система доплат – тобто доплата до гектара сільськогосподарських угідь – в середньому 500 євро на гектар у рік. Крім того, існують системи інших доплат – так звана «цукрова» (для виробників цукрових буряків), для виробників овочів та фруктів, помідорів, енергетичних рослин, хмелю, ріпаку, для тваринників, за виробництво у гірських умовах тощо. Зараз у Польщі важко знайти вид сільськогосподарської діяльності, якої б не спонсорував Європейський Союз. Лише минулого року 1,42 млн. польських селян отримали 9,03 млрд. злотих (майже 20 млрд. грн) доплат на власні гектари. Економічна ситуація селян покращилась, проте це суттєво не вплинуло на модернізацію польського села.

П’ять років тому драматичною проблемою Польщі було безробіття – практично один з найвищих показників в ЄС. Тому, ведучи переговори про вступ країни до ЄС, польська влада відстоювала право на працю для поляків у країнах ЄС. Згідно з дослідженнями, на той час понад 30% поляків декларували готовність виїзду на роботу за кордон. На початку лише Швеція, Ірландія і Великобританія повністю відкрили свої ринки праці для поляків і, як перші, суттєво від цього виграли. Сьогодні лише 6 країн зберігають обмеження. Це Франція, Німеччина, Данія, Австрія, Бельгія і Мальта. На разі, не варто очікувати, що Німеччина відкриє свій ринок праці раніше 2012 року – зараз це рішення німці пояснюють важкою економічною ситуацією. Звісно, масові заробіткові виїзди за кордон мали більшу користь для країн-роботодавців, ніж для Польщі. Але та, у свою чергу, констатувала зменшення рівня безробіття. Ніхто точно не може сказати, скільки поляків працює за кордоном: за орієнтовними підрахунками це від 1 до 2,3 млн. осіб.

Заробіткова міграція це один найбільш неоднозначних пунктів балансу членства Польщі в ЄС. Це підтверджують дослідження громадської думки. Можливість роботи за кордоном для євроентузіастів є одним з найважливіших аргументів «за» ЄС, а для євроскептиків – аргументом «проти». З однієї сторони легко перерахувати плюси: багато людей отримали роботу і це часто мешканці регіонів з найвищим на той час рівнем безробіття. Заробляючи більше, ніж на батьківщині, значну частину заощаджують і висилають до Польщі. За приблизними підрахунками щорічно заробітчани перераховують додому 20 млрд. злотих (44 млрд. грн.). За даними Світового Банку за цим показником Польща потрапила до лідерів: більше грошей до своєї вітчизни надсилають лише іммігранти з Індії, Китаю, Мексики і Філіппін. Валютні надходження від заробітчан становлять суттєву складову обігового капіталу польської економіки.

Проте, не можна забувати про мінуси. Масова еміграція спричинила нестачу робочих рук на внутрішньому ринку Польщі. У деяких галузях проблема постала надзвичайно гостро. Побічним ефектом цього явища стало швидке зростання рівня заробітків, що є позитивом і негативом водночас. Позитивом, бо добре більше заробляти, а негативом, бо не всюди зростання заробітку було пов’язане зі зростанням продуктивності праці та викликало імпульс інфляції, хоча й не високий. Також у зв’язку з виїздом заробітчан за кордон Польща почала втрачати важливий плюс перед закордонними інвесторами, які створювали нові робочі місця – раніше робоча сила тут вважалась порівняно дешевою. Проявився також суспільний негатив – молоді сім’ї важко переносять ситуацію імміграційної розлуки.

Другим контраверсійним пунктом балансу п’ятирічного членства Польщі в ЄС є захист навколишнього середовища. З однієї сторони усі усвідомлюють необхідність захисту природного середовища, але з іншої, рівень і спосіб захисту довкілля який вимагає ЄС дуже ускладнює економічну ситуацію країни і можливості модернізації. Сьогодні важко оцінити якою мірою захист довкілля відбувається відповідно до польського бачення. Навіть ремонти доріг та залізниць спричиняють технічні та юридичні проблеми. Погоджуючись на дотримання вимог європейського законодавства у сфері довкілля при вступі до Спільноти, польська сторона вважала, що питання екології є менш важливими, а на практиці й так робитиметься те, що хочеться. Проте, часто Європейська Комісія позиває Польщу до суду. Уже двічі країна поставала перед Європейським Трибуналом за порушення екологічного законодавства під час будови об’їзних автошляхів. У обох випадках, не чекаючи вироку, визнала рацію Європейської Комісії та припинила будівельні роботи.

Нині домінує переконання, що країни «старого» ЄС змушують Польщу виконувати екологічні норми, яких самі не дотримуються розвиваючи власну інфраструктуру.

До цього додалась європейська кліматична політика, яка поставила польську енергетику у винятково важку ситуацію. Основою польської енергетики є вугілля. Країни «старого» ЄС своє вугілля давно вже використали і вимагають від Польщі відмовитись від цього виду палива, бо його спалювання спричиняє надто великі викиди CO2.

Бізнесмени з галузей, що продукують шкідливі гази мають претензії як до ЄС, так до Польщі у тому, що вони прирікають їх на банкрутство, оскільки підприємства не можуть конкурувати з країнами, які не прийняли настільки жорсткі зобов’язання. Деякі навіть закривають свої підприємства у Польщі та переносять виробництво за кордон – хоча б в Україну.

Після п’яти років для мільйонів поляків Європейський Союз з туманної ідеї про яку читали в газетах став чітким конкретним життям. Вони бачать позитивні зміни, цінують свободу пересування. Аж 75% польського суспільства підтримує членство своєї країни в Євроспільноті і тільки в небагатьох країнах підтримка є настільки високою.

І хоча підтримка для Об’єднаної Європи серед поляків є дуже високою, проте, судячи з досліджень, небагато з них підуть на вибори до Європарламенту, що відбуватимуться 7 червня. Прогнозується, що у голосування за своїх євродепутатів візьмуть участь лише від 10 до максимум 25% виборців.

А як Польща виглядає на тлі інших країн?

Напередодні першої європейської «п’ятирічки» журнал «Політика» підготував рейтинг позиції Польщі серед інших країн ЄС за 20 критеріями, що свідчать про рівень розвитку та якість життя. Після підрахунків, Польща виявилась на 21 позиції серед 27 країн. Цей результат не може особливо радувати, хоча, очевидно, реально демонструє місце країни в ЄС – пише видання.

У даному рейтингу однозначно виграють Голландія, Швеція і Данія. Серед нових країн-членів найвище Словенія (12 місце), а у регіоні Польщу однозначно випередили Чехія і мінімально Угорщина. Натомість Польща знаходиться мінімально перед Словаччиною і Естонією і набагато вище від Литви та Латвії. На останніх місцях рейтингу наймолодші та найбідніші країни ЄС: Болгарія та Румунія.

Якщо ж аналізувати за категоріями, то відкривається все ще існуюча велика різниця між Польщею та Західною Європою. Особливо це видно у показниках розрахунку ВВП на одного мешканця. Хоча з року на рік розрив скорочується, польський ВВП це неповних 55% середнього в країнах ЄС. Гіршим є те, що країна починає відставати від так званих регіональних лідерів-сусідів – Чехії та Словаччини. Проте, у 2009 – надзвичайно складному з огляду на економічну кризу році, - Польща є однією з небагатьох країн, яка має шанс занотувати зростання, а не зниження ВВП, що означатиме зменшення розриву з багатим Заходом.

Разом з тим Польща належить до країн з найменшим відсотком професійно активних осіб і, статистично, поляки рано йдуть на пенсію. У країні працює майже 57% осіб віком 15-64 роки, у той час, коли в скандинавських країнах цей показник становить 70%.

У Центрально-Східній Європі, за винятком Угорщини, даний показник вищий 60%. На пенсію пересічний поляк йде у віці 59 років, як мешканець багатого Люксембургу чи соціальної Франції. Тим часом шведи і голландці - громадяни країн, що виграли у рейтингу, в середньому працюють майже на п’ять років більше, ніж поляки.

Серед економічних показників є один, яким наші сусіди можуть гордитись – по безробіттю нема й сліду. Тепер у цій сфері найгірше виглядають Іспанія і Литва, а Польща має один з найкращих показників, і навіть нижчий ніж у Франції, Німеччині чи Швеції. Навіть за умов кризи, безробіття у Польщі зростає повільніше, ніж в інших країнах ЄС.

Від початку ринкових реформ у Польщі середня тривалість життя зросла на п’ять років. Різниця у заробітках жінок та чоловіків значно менша, ніж у країнах, які гордяться рівноправ’ям – Скандинавії чи Німеччині.

За європейськими показниками добробуту Польща хоча й повільно, але впевнено рухається вперед.



Джерело: http://www.vgolos.com.ua/politic/6231.html?page=9
Категорія: Мої статті | Додав: Mjaka5901 (15.02.2011)
Переглядів: 2050 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Touchwdon! That's a really cool way of putting it!

Ім`я *:
Email *:
Код *: