Неділя, 17.12.2017, 21:20
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » Статті » Мої статті

Гроші від заробітчан

Гроші від заробітчан

Заробітчани передають гроші своїм родинам постійно й різними шляхами - легальними та напівлегальними. Скільки насправді грошей вони передають в Україну - невідомо, офіційної статистики немає. З неофіційних даних можна послатися на оцінку заступника голови НБУ Андрія Гайдуцького, який у тижневику "Дзеркало тижня" оприлюднив цифру 20 млрд. доларів на рік. За його словами, за кордоном перебуває майже 5 млн. українських громадян, які щомісяця пересилають в Україну по 360 доларів. І хоча сума й не вражає, однак цього цілком достатньо для безбідного існування їхніх родичів. Причому йдеться не лише про змогу купувати якісні продукти в Україні, а й, якщо все добре складається, автомобілів і житла.

Зауважимо, мова про середній розмір грошового переказу - байдуже, офіційним чи неофіційним шляхом його зроблено. На практиці ж його обсяги суттєво коливаються - залежно від зарплати в країні перебування та видатків заробітчанина на проживання - зазначає Андрій Гайдуцький. Точних даних про рівень заробітку та кількість наших заробітчан там немає, однак із різних джерел можна говорити, що найбільше їх у Росії (близько 2 млн.), Польщі (1 млн.), Італії (500 тисяч), Греції (350 тисяч) і Португалії (200 тисяч). А от щодо заробітків, то найбільше отримують ті українці, яким пощастило дістатися далекої Ірландії - 3125 доларів на місяць, Швейцарії - 2300 доларів. Однак там українців небагато. Щодо країн, де масово працюють наші співвітчизники, то найкраще вони заробляють в Італії - 934 долари на місяць, а найгірше - в Росії - 371 долар.

Урешті-решт, якусь суму зароблено та відкладено в найпотаємніший сховок. Але так чи інакше її треба передати в Україну. Найпростіший спосіб - чекати на завершення контракту та привезти додому відразу всі гроші. На практиці цей варіант використовують лише принагідно, найчастіше йдеться про заробіток за останній місяць праці за кордоном. Натомість заробітчани передають гроші один одному: хто швидше їде додому, той і везе якусь суму родичам свого колеги. Знову ж таки - в такому разі потрібно шукати людину, яка повертається в Україну, живе в одному місті та зможе передати ці кошти.

Ще одним шляхом передачі заробленого є водії автобусів. Вони їздять регулярно, тож можна постійно передавати через них гроші. Зауважимо: всі ці способи - неофіційні, про суми можна лише здогадуватися. Трохи привідкриває таємницю їх обсягів, знову ж таки, Андрій Гайдуцький. За його даними, 2006 року через офіційні канали в Україну від заробітчан надійшло 3 млрд. доларів. Із них 2 млрд. - через банки, ще мільярд - через спеціалізовані системи переказу грошей. Тобто неофіційним шляхом - 17 млрд. доларів.

Як працює цей велетенський механізм, погодився розповісти один із перевізників, який побажав, зі зрозумілих причин, не називати ні свого імені, ні підприємства.

Саме підприємство, зауважимо, працює десять років - перевозить до Італії наших заробітчан. Cпосіб передачі грошей через водіїв є ненадійним. Часто траплялися випадки, коли грошi не попадали в Україну. Щоправда, зараз заробітчани переказують незначні суми - по 100-200 євро за раз. За цю послугу вони платять 3%. Зазвичай сума, яку збирає від заробітчан водій, не перевищує дозволеної до декларування. А якщо грошей усе ж більше, то їх декларують, окрім шофера, пасажири. У попередні роки одноразово через водіїв передавали значно більші суми - від тисячі до п'яти тисяч доларів. Уже на території України автобуси їздили з винайнятою охороною. При цьому угоду укладали з Державною службою охорони. А от за кордоном були проблеми, надто на території Угорщини. "Робіни Гуди" із Закарпаття тероризували автобуси із заробітчанами, вимагали грошей. Критичною ситуація була десь із півроку. Потім угорська поліція навела з цим лад, тепер автобуси можуть їздити там вільно. Втім, щоб зайвий раз не ризикувати, перевізники вдаються до додаткових заходів безпеки. Зокрема, в рейс їдуть одразу щонайменше два автобуси. Якщо є потреба зупинитися, скажімо, на заправку, чи ремонт, зупиняється вся колона.

Хоча водії - не єдиний спосіб переправити кошти в Україну, до яких удавалися перевізники. Для переказу значних сум фірма мала відкриті рахунки, через які під чужими прізвищами й переказували заробітчанські гроші.

Іще один спосіб - це міжнародні системи грошових переказів. Найпопулярнішою серед них є Western Union, яка контролює, за деякими оцінками, 80% ринку міжнародних грошових переказів в Україну. Таку популярність можна пояснити головним чином розгалуженістю мережі Western Union в нашій країні й за кордоном. Це найстаріша система грошових переказів, яка працює ще з 1851 року. Водночас є й інші, як-от Money Gram, "Анелік", Contact. Попри певні відмінності між принципами їх роботи (скажімо, "Анелік" - суто банківська система грошових переказів), спільним є те, що гроші можна переказати практично миттєво. Водночас це доволі дороге задоволення - в деяких випадках за послуги доводиться платити до 10%, що для багатьох заробітчан - надто висока платня за змогу підтримати свою родину.

Частина емігрантів, особливо з тих, які працюють за кордоном легально, переказує кошти безпосередньо банківськими переказами. Щоправда, тут так само є свої плюси та мінуси для заробітчан. "По-перше, перед поїздкою за кордон слід відкрити рахунок у будь-якому українському банку - можна звичайний, можна картковий, - розповів заступник директора 1-ї Львівської філії "Кредо-банку" Віктор Винник. - Утім рахунок можна відкрити й на родичів. У цьому банку треба взяти англомовні реквізити, а також реквізити банку-кореспондента в країні перебування. Гроші переказують через будь-який закордонний банк. Плата за цю послугу невелика: в сумі комісійні українського та закордонного банку "тягнуть" на 2-3%".

Здавалося б, цілком прийнятні умови. Однак "підводні камені" є й тут. Насамперед це обмеження суми переказу коштів за межі країни перебування. Наприклад, з України, якщо немає призначення платежу, можна одноразово вислати не більш ніж 15000 гривень (або еквівалент в іноземній валюті). Оскільки наші заробітчани, за банківською термінологією, є нерезидентами країни перебування, то від них можуть вимагати довідку про походження коштів. Із більшості країн банківські перекази йдуть протягом трьох банківських днів. А серед популярних в українських заробітчан країн свою специфіку за термінами має Італія. Згідно з її законодавством, тамтешні банки можуть тримати такі гроші на рахунку до двох тижнів. За словами Віктора Винника, деякі італійські банки доволі активно користуються цим правом. Причому саме звідти, за його спостереженнями, йде найбільше платежів.

Джерело: http://www.polpravozhit.inf.ua/zarobit.htm
Категорія: Мої статті | Додав: Mjaka5901 (11.05.2011)
Переглядів: 5372 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 2
2  
Раніше використовувала western union, але це задорого. Останнім часом перепробувала різні види переказів. Переказую гроші з Польщі в Україну на сайті https://fine.money, доходять миттєво одразу на картку. А ось transferwise мою картку не приймає.

1  
З Польщі в Україну зараз оптимальний варіант переказів - https://transferwise.com/u/261ab2. Суперкурс конвертації і вже за пару годин гривні на карті Привату. Погугліть про цю систему - на сайті Привату є матеріал про співпрацю з transferwise. Кращого способу переказу навряд чи знайдете.

Ім`я *:
Email *:
Код *: